Стешенко Н.М.

Стешенко Н.М.

Автор

  • Освіта вища, Луганський державний педагогічний інститут ім.Т.Г.Шевченка
  • Кваліфікація за диплом - вчитель української мови і літератури та зарубіжної літератури
  • Кваліфікаційна категорія - "Спеціаліст вищої категорії"
  • Педагогічне звання - "Вчитель-методист"
  • Трудовий і педагогічний стаж - 26 років
  • Педагогічне кредо:
"Робота в нас пов'язана із мудрістю,
Бо душі захолонуть без тепла.
І треба, щоб дитина, коли виросте,
Людиною усе життя була"

      З раннього віку мене  не залишала мрія стати вчителем. У дитинстві будь-яка професія є досить таємничою, і її загадковість та непередбачуваність збуджує фантазію, придумує їй безліч втілень і гармонійних поєднань. Головне, за час дорослішання не розгубити те поетичне сприйняття її, яке буває тільки в дитинстві, та бажання втілити свої мрії у дійсність.
       Яким же в моєму уявленні був учитель? Які риси повинен був мати? Їх неможливо перелічити, бо вчителю доводиться навіть за один день перевтілюватися безліч разів у безліч іпостасей. Та головне те, що вчитель не може відступати ні на крок перед негараздами й перешкодами. Що б не трапилося, він повинен безперервно робити свою справу, яку довірило йому суспільство. Треба мати життєвий досвід, бути максимально емоційним, відвертим, чесним у своїх судженнях і переконаннях. На уроці, коли ти бачиш очі дитини, повинен здійснюватися нескінченний процес творчості, співробітництва між вчителем та учнями. Адже саме творчість робить людину людиною, а співпраця допомагає учням переконатися у правильності обраного шляху. У взаємодії учнів і вчителя творчий процес розвивається, набуває нової якості. 
       Це схоже на весну в природі: сонячне тепло розтоплює сніг, нагріває повітря, землю, дерева. Земля наповнюється шумом, плеском, грою талої води - тисячами ознак весни. Так і в нашій учительській роботі: якщо ти фантазуєш, говориш, надихаєш, переконуєш, то у відповідь отримуєш вихори, потоки, каскади, водограї нових дитячих думок, їх відчуттів і слів.
       Життя триває. Воно навколо нас. І треба йти з ним у ногу, відчувати його, пропускати через свою свідомість, брати участь у малих і великих подіях, бачити все, що є навколо, аналізувати, ставити запитання і разом із учнями знаходити відповіді.


Комментариев нет:

Отправить комментарий