РЕКОМЕНДУЮ: 

СВІТЛАНА ТАЛАН "РОЗКОЛОТЕ НЕБО"

      Ще декілька десятиліть тому друк такого твору, як роман С.Талан «Розколоте небо», був би взагалі неможливий. Сюжет вражаючий, певно, що нікого не залишить байдужим, він класичний для  української літератури: тема села, тема стосунків між сусідами, тема однієї родини і любові, але все це на тлі великого голоду. Власне  книга і була написана до 80-ї річниці Голодомору, а сама авторка зверталася не тільки до спогадів очевидців, а й до розсекречених нині архівів.

Хоч у книзі немає конкретних фактів і цифр, проте в розповіді героїв роману вміло введено зібрані історії, начебто почуті від сусідів. Мова твору – зрозуміла, чиста,  сучасна, дозволяє повністю зосередитися на сюжеті. Поетика теж посідає значне місце у творі С.Талан, хатки в селі Підкопаївці майже самобутні персонажі:  «Лише кілька хат виблискували у холодному світлі місяця залізними покрівлями, ніби хизуючись полиском перед скромними своїми сусідками-хатками, які нап’яли на голови солом’яні капелюшки…».

Образ розколотого неба – це піднесена метафора,  суспільство, яке ще донедавна було єдиним, а тепер розкололося на комуністів і куркулів. Щодо автора, то важко уявити , що переживала С.Талан, поки писала книгу. Це ж треба були жити щодня, щогодини тими подіями, тим голодом.  Книга, до речі, писалася  майже рік, і на Міжнародному літературному конкурсі  романів, кіносценаріїв, п’єс, пісенної лірики  та творів  для дітей «Коронація слова - 2014» отримала  відзнаку «Вибір видавців». 

Виникає питання: чи захоче сучасна молодь читати роман про смерть, голод, жахіття, які є сторінками нашої історії? Які аргументи можна навести «за» прочитання?

–              Роман залишає велике поле для роздумів і зайвий раз нагадує, щоб ми цінували життя та не забували запалити свічку в День пам'яті жертв Голодоморів, що в Україні припадає на четверту суботу листопада.

Інтегрований урок історії України та літератури рідного краю

Буктрейлер С.Талан "Розколоте небо"