ДНЮ УКРАЇНСЬКОЇ ПИСЕМНОСТІ ТА МОВИ ПРИСВЯЧУЄТЬСЯ

      Напередодні 9 листопада на фейсбуці прочитала: "Моєю мовою мовлять, речуть, говорять, балакають, оповідають, кажуть, гомонять, моралізують, лепечуть, белькотять, бовкають, гаркають, чиркають люди, які навколо мене. У якій мові є ще така багата лексика?"
І справді, скільки вже сказано про нашу рідну, мелодійну, солов'їну, материнську і прозою, і у віршах. Та найголовнішим, на мою думку, залишається те, як ми нею спілкуємося, про неї піклуємося, як оберігаємо, чи не засмічуємо суржиком, як розширюємо свій словниковий запас. До Дня української писемності та мови в нашому навчальному закладі завжди проводиться багато заходів. Цього року активними учасниками підготовки і  проведення цього свята стали мої десятикласники. Тематичну лінійку підготували разом із шестикласниками,

колаж "До дня писемності та мови" створили,

а найцікавіше - узяли участь у написання ХVІІ Всеукраїнського радіодиктанту єдності. Цього року був диктант "Наші пісні". Як говорив сам Олександр Авраменко, "текст радіодиктанту не повинен бути легким, бо тоді змагання стане не цікавим". Цьогорічний текст насичений був орфограмами та пунктограмами, але ми впоралися. Головне, що всі   - і діти , і вчителі - отримали емоційне та моральне задоволення.